Артрит скронево-нижньощелепного суглоба

Артрит скронево-нижньощелепного суглоба – це запальне або запально-дистрофічне захворювання скронево-нижньощелепного суглоба.

Скронево-нижньощелепний суглоб є комбінованим зчленуванням. Його суглобові поверхні вкриті волокнистим хрящем. Суглоб утворений головкою нижньої щелепи та нижньощелепною ямкою скроневої кістки. Суглобова поверхня нижньощелепної ямки в 2-3 рази більша за головку нижньої щелепи. Поверхня має еліпсоподібну форму. Інконгруентність (несупадання поверхонь зіткнення) між головкою та ямкою вирівнюється за рахунок суглобового диска та прикріплення капсули суглоба на скроневій кістці.

Причини виникнення артриту скронево-нижньощелепного суглоба

При артриті скронево-нижньощелепного суглоба з’являються скарги на біль різної інтенсивності, починаючи від почуття незручності, неприємних відчуттів в області ураженого суглоба і аж до повного вимкнення його функції. Одним із ранніх та стійких симптомів артритів запального характеру є ранкова скутість. Скутість виникає і в інший час дня після більш менш тривалого періоду спокою щелепи.

Інший характерною скаргою хворих є суглобовий шум. Він може мати характер тертя, крепітації (шурхання), хрускоту, клацання.

Залежно від причини виникнення захворювання розрізняють інфекційні та травматичні артрити, а за характером перебігу – гострі та хронічні. Інфекційні артрити можуть бути неспецифічними та специфічними. Травматичні артрити виникають внаслідок механічного пошкодження.

Гострий артрит скронево-нижньощелепного суглоба травматичного характеру виникає внаслідок сильного механічного впливу: удару, забиття, надмірного відкривання рота тощо. При спробі відкривати рота з’являються болі, підборіддя при цьому зміщується у бік пошкодженого суглоба. Розвивається набряк м’яких тканин у сфері пошкодженого суглоба.

Гострий артрит інфекційного походження розвивається зазвичай на тлі гострого тонзиліту, переохолодження, грипу тощо. Ревматичні та ревматоїдні артрити є результатом гематогенного інфікування або поширення інфекції за продовженням при отіті, мастоїдиті, остеомієліті гілки щелепи.

З’являються сильні болі в суглобі, що посилюються при спробі зробити рух щелепою. Іноді болі можуть іррадіювати (поширюватися) у вухо, язик, скроню, потилицю. Відкриття рота обмежене – на 3-5 мм. Виникає м’яких тканин вперед від козелка вуха, при пальпації цієї області виникають болі, почервонілі шкірні покриви.

Розвиток гнійного артриту супроводжується утворенням інфільтрату (ущільнення) у ділянці суглоба, гіперестезією (порушення чутливості) шкіри, вона напружена, почервоніла. Зовнішній слуховий прохід звужений: спостерігається зниження гостроти слуху, запаморочення. При натисканні пальцем на підборіддя вперед і вгору біль посилюється. Температура тіла підвищена до 38°. При ревматичному артриті можливе ураження обох суглобів, хоча воно трапляється значно рідше. У хворого зазвичай виявляють захворювання серця: вади, ревмокардит тощо.

При ревматоїдному артриті уражається, як правило, один із скронево-нижньощелепних суглобів, але можуть відзначатися болі і в інших суглобах: плечовому, кульшовому або колінному. При цьому скронево-нижньощелепний суглоб дуже рідко уражається першим. Видимих ​​змін серця у хворих не виявляють.

Хронічний артрит характеризується, переважно, ниючими болями в суглобі, тугоподвижностью, хрускотом, скутістю вранці і після більш менш тривалого стану спокою. Виникають мимовільні болі, постійні, що посилюються під час руху нижньої щелепи. Рот відкривається на 2-2,5 см. Відкриття рота супроводжується помірним, а іноді сильним хрускотом, при цьому підборіддя зміщується у бік ураженого суглоба. Забарвлення шкірних покривів, що прилягають до нього, може бути не змінена, але пальпація суглоба завжди викликає посилення болю.

Загальний стан залишається задовільний, температура тіла нормальна. При загостренні процесу перебіг артриту набуває характеру гострого запалення.

Інфекційно-специфічні артрити трапляються порівняно рідко. Розрізняють гонорейний, туберкульозний, актиномікотичний, сифілітичний артрити та ін. Вони виникають внаслідок поширення інфекції за продовженням або її проникненням у суглоб гематогенним (зі струмом крові) або лімфогенним шляхом.

Увага! Діагноз ставиться приблизно і замінює консультації у кабінеті стоматолога.

Як лікується Артрит скронево-нижньощелепного суглоба

Лікування гострого артриту починають із забезпечення спокою суглобу. Цього досягають за допомогою індивідуально виготовленої пращевидної пов’язки та міжзубної роз’єднуючої прикус пластинки або прокладки, яку накладають на стороні ураження терміном на 2-3 дні. Їжа має бути рідкою.

Лікування при травматичному артриті проводять з метою зняти болі, досягти розсмоктування крові, що вилилася в суглоб у можливо ранні терміни і домогтися повного відновлення функції нижньої щелепи. Призначають анальгетики (анальгін по 0,25 г 3 рази на день) та місцеву гіпотермію протягом 2-3 днів, у подальшому-УВЧ-терапію по 10-15 хв щодня протягом 6 днів, електрофорез калію йодиду та новокаїну (по черзі). Одночасно можуть бути рекомендовані компреси з ронідазою, парафіно- або озокеритотерапія, грязелікування. При болях, що продовжуються, призначають діадинамічні струми Бернара (2-3 сеансу).

При переході травматичних артритів у хронічну стадію призначають ультразвукову терапію, парафіно- та озокерито-терапію, масаж жувальних м’язів, електрофорез бджолиної отрути, медичної жовчі, препаратів йоду. Хороший результат дає міогімнастика: роблять дозоване відкривання рота без висування нижньої щелепи. Для цього хворий сідає на стілець, притуливши потилицю до стіни, а кулаком натискає на підборіддя при відкриванні та закриванні рота. Такі вправи хворий робить самостійно щодня вранці та ще 2-3 рази протягом дня по 3-5 хв протягом 4-6 тижнів.

Лікування ревматичних та ревматоїдних артритів проводять консервативними засобами та обов’язково спільно з ревматологом. У комплекс лікування входять протизапальні нестероїдні, антибактеріальні, стероїдні препарати. Проводиться санація порожнини рота хворого та раціональне протезування зубів для нормалізації висоти прикусу.

При гнійних артритах показано оперативне лікування: розтин та дренування вогнища запалення, які виробляють у стаціонарі. На етапі лікування призначають фізіотерапевтичне лікування: сухе тепло, УВЧ-терапію, електрофорез, діатермію, компреси.

При несвоєчасному та недостатньо повному лікуванні гострий гнійний та травматичний артрити можуть ускладнюватися анкілозом, особливо у дітей. Перебіг гострого ревматичного та ревматоїдного артриту може набути хронічної форми.